доповнюваність
ДОПО́ВНЮВАНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до допо́внюваний.
Нільс Бор вважав принцип доповнюваності своїм найціннішим внеском у науку (з наук.-попул. літ.);
Карти атласу вирізняються погодженістю і взаємною доповнюваністю, що забезпечує зручність комплексного вивчення території (з наук.-попул. літ.);
У реальному процесі макроекономічної динаміки доповнюваність і взаємозамінність співіснують (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доповнюваність — -ності, ж. Властивість, здатність різних явищ взаємно доповнювати одне одного, створюючи в остаточному підсумку функціональну цілісність. Великий тлумачний словник сучасної мови