допікання

ДОПІКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. допіка́ти.

Заливка рівномірно розподілиться по тісту в процесі допікання, її не повинно бути багато, щоб пиріг добре пропікся (з газ.);

Деякі страви краще готувати комбінованим способом – з подальшим допіканням у духовці (з навч. літ.);

Він усе покірно терпів, слухав образи і допікання від людей (із журн.);

* Образно. Цілі століття тяглося цеє допікання [українського слова]. Забуто тут було тільки одно: що вирвати язик, одібрати мову цілому народові – на це мало вигадливості всіх чиновників з усього світу (С. Єфремов).