дорідно

ДОРІ́ДНО.

Присл. до дорі́дний.

Це золоті зернини, що із сивини віків відклалися, проросли дорідно, кришталево задзвеніли (з навч. літ.);

– Бажаємо, щоб нива дорідно вам родила! (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорідно — дорі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови