доскіпування

ДОСКІ́ПУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. доскі́пуватися.

Обшук нічого не дав, і для кари не було формальної підстави. Доскіпування теж не дали нічого (І. Багряний);

Василинка усміхливо розтягує губи на братове звичне доскіпування (О. Гончар);

Мабуть, моє доскіпування скидалося на своєрідний екзамен, одначе Убасєв гідно його витримав (О. Шугай);

Якби ж це була критика – нехай жорстка, нехай жорстока, але критика, – а це ж просто доскіпування, пересмикування і самовільне пережовування вирваних із контексту слів (із журн.).