досудовий
ДОСУДОВИ́Й, а́, е́.
Який був, існував або зібраний до проведення суду.
Дані досудового слідства можуть бути оголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора й у тому обсязі, у якому вони визнають за можливе (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досудовий — досудови́й прикметник Орфографічний словник української мови