дотувати
ДОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.
Надавати додаткові асигнування з державного бюджету підприємствам, установам, деяким категоріям осіб для покриття яких-небудь витрат.
Майже всі цивілізовані країни світу дотують сільське господарство, широко застосовують стимулювання експорту і формування ринку збуту аграрної продукції на світовому ринку (з наук. літ.);
Директиви Євросоюзу слушно вимагають, аби держави не вносили сум'яття у міжнародну конкуренцію, дотуючи власні підприємства (з наук.-попул. літ.);
Дотувати з державного бюджету доцільно лише ті виробництва, які є стратегічно необхідними і без підтримки держави не зможуть вижити (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дотувати — дотува́ти дієслово недоконаного виду давати дотацію Орфографічний словник української мови
- дотувати — ДОТУВАТИ – ДАТУВАТИ Дотувати, -ую, -уєш, недок. і док. (кого, що). Давати дотацію підприємству, установі, закладу тощо. Датувати, недок. і док. Позначати, надписувати дату на чомусь; визначати час якої-небудь події, документа: датувати листа, датувати рукопис. Літературне слововживання
- дотувати — -ую, -уєш, недок. Давати дотацію. Великий тлумачний словник сучасної мови