дохідний

ДОХІ́ДНИЙ, рідше ДОХО́ДНИЙ, а, е.

Стос. до доходу.

Важливим є використання економіко-математичного і статистичного апарату для з'ясування впливу факторів, які визначають дохідні й видаткові статті бюджету (з наук. літ.);

У роботі з'ясовано можливості розширення дохідної бази комерційного банку, підвищення його прибутковості, скорочення витрат (з наук. літ.);

Формування дохідної частини загального фонду здійснюється виходячи із планових обсягів бюджетних асигнувань (з наук.-попул. літ.);

// Який дає дохід; прибутковий.

– Садок зелененький, садок квітчастий... Ти згадай, серце, які Дубці дохідні! (Марко Вовчок);

Непевні часи і небезпечний, хоч дохідний, промисел виробили в ній [жінці] тую сміливість, яка й пробивалася в її рухах і в мові (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дохідний — дохі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дохідний — -а, -е. Прикм. до дохід. || Який дає значний дохід; прибутковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дохідний — ДОХІ́ДНИЙ (ДОХО́ДНИЙ рідше) (який приносить дохід), ПРИБУТКО́ВИЙ, РЕНТА́БЕЛЬНИЙ спец., ПОПЛА́ТНИЙ діал. — Ти згадай, серце, які Дубці дохідні!... Словник синонімів української мови