дочікуватися

ДОЧІ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОЧЕКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

Перебувати, жити до того часу, поки настане, з'явиться очікуване; дожидатися.

Вітольда звикла лягати спати, не дочікуючись його (Б. Харчук);

Він мусив зробити єдиний постріл і дочікувався його на гарячому піддашші (Т. Прохасько);

Хочеться швидше дочекатися літа (М. Коцюбинський);

Ледве могла [Гінда] дочекатися того часу, коли невістка могла з нею піти до міста (Н. Кобринська);

Одначе, так і не дочекавшись уваги від сина, приїжджий змушений був рушити з директором до виходу (О. Гончар);

Братчики розпочали сходку, не дочекавшись Рогатинця (Р. Іваничук).