1. Словник української мови у 20 томах

доєний

ДО́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до дої́ти 1.

Десь з-під фронту колгоспники .. женуть худобу в евакуацію, і корови тужно ревуть.., натираючи ногами давно не доєні, порозбухалі вим'я, гублячи молоко на каміння розбитого шосе (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доєний — до́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. доєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доїти. Великий тлумачний словник сучасної мови