древлянський
ДРЕВЛЯ́НСЬКИЙ, ДЕРЕВЛЯ́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до древля́ни, деревля́ни.
Ставили їх [церкви] гречини, наш люд тягав камінь з землі древлянської (П. Загребельний);
З останніх сил б'ються деревлянський Ніскиня і княжий пастух з великою дружиною варязькою (Р. Іванченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- древлянський — і деревлянський, -а, -е. Стос. до древлян, деревлян. Великий тлумачний словник сучасної мови