древлянський

ДРЕВЛЯ́НСЬКИЙ, ДЕРЕВЛЯ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до древля́ни, деревля́ни.

Ставили їх [церкви] гречини, наш люд тягав камінь з землі древлянської (П. Загребельний);

З останніх сил б'ються деревлянський Ніскиня і княжий пастух з великою дружиною варязькою (Р. Іванченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. древлянський — і деревлянський, -а, -е. Стос. до древлян, деревлян. Великий тлумачний словник сучасної мови