дрил

ДРИЛ, а, ч.

Вузьконоса мавпа родини мавпячих, схожа на мандрила.

Дрили водяться у вологих лісах Західної Африки (з наук.-попул. літ.);

Дрил менший за мандрила, має менші поздовжні носові складки, але такий же агресивний: при захисті й нападі кидається вперед з оголеними іклами (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрил — дрил іменник чоловічого роду, істота мавпа Орфографічний словник української мови
  2. дрил — -а, ч. Мавпа роду мандрилів. Великий тлумачний словник сучасної мови