дротувати

ДРОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал.

Стягувати, скріплювати дротом.

Ще навіть добре балакати не вміє [Микола], а вже співає: “А я бідний горшкодрай, від хати до хати ходжу, кличу на весь край: горшки дротувати!” (Б. Лепкий);

Мандрівні дротарі дротують, латають потовчений, побитий глиняний або скляний посуд, горшки, миски, баняки (із журн.).