дунст
ДУНСТ, у, ч., спец.
1. Найдрібніший калібр дробу (у 1 знач.).
У мисливській рушниці лишилось тільки кілька набоїв, з них два набої дунсту (із журн.).
2. Проміжний продукт між крупою і борошном при молотті.
Основні вимоги до процесу подрібнення зерна пшениці і жита при сортових помелах зводяться до одержання проміжних продуктів у вигляді крупок і дунстів високої якості, їх шліфування та повного подрібнення на борошно (з навч. літ.);
З крупок після їх збагачення і подрібнення на групі вальцьових верстатів отримують дрібніший продукт – дунст (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me