духовидець

ДУХОВИ́ДЕЦЬ, дця, ч., заст.

За релігійними уявленнями – той, хто має здатність спілкуватися з духами, передбачати майбутнє.

В них [семінаристів] бували видіння, подібно до .. святого Франциска, в якого з'явились стигмати .. Бідолашні духовидці майже не виходили з лазарету (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля).