душпастирювання

ДУШПАСТИРЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. душпастирюва́ти.

Перший досвід національного військового душпастирювання набувався у формуваннях Січових стрільців під час Першої світової війни (з рел.-церк. літ.);

Ужгородських семінаристів навчатимуть особливостям душпастирювання серед українців за кордоном (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me