діагенез
ДІАГЕНЕ́З, у, ч., геол.
Перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів на осадові гірські породи.
Відновне середовище, яке існувало на стадіях седиментогенезу і діагенезу нижньокрейдових і олігоценових відкладів Карпат, сприяло фосилізації розсіяної органічної речовини і подальшій її трансформації у вуглеводні нафтового ряду (з наук. літ.);
Діагенез відбувається у верхніх шарах земної кори і полягає в перекристалізації осадів, утворенні мінералів, конкрецій, гідратації або дегідратації (зневодненні), цементації осадів тощо (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діагенез — діагене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діагенез — Диагенез — diagenesis — Diagenese — сукупність процесів перетворення пухких осадів на осадові гірські породи. Відбувається у верхніх шарах земної кори і полягає в перекристалізації осадів, утворенні мінералів, конкрецій... Гірничий енциклопедичний словник
- діагенез — -у, ч. Перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів в осадочні гірські породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діагенез — діагене́з (від діа... і ...генез) перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів в осадочні гірські породи. Словник іншомовних слів Мельничука