1. Словник української мови у 20 томах

діазосполуки

ДІАЗОСПОЛУ́КИ, у́к, мн. (одн. діазосполу́ка, и, ж.), хім.

Продукти взаємодії первинних амінів з азотистою кислотою.

Діазосполуки отримують діазотуванням амінів (з наук. літ.);

Діазосполуки використовують для різноманітних органічних синтезів, для отримання азобарвників (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діазосполуки — діазосполу́ки [від ді... і азо (т)] продукти взаємодії первинних амінів з азотистою кислотою. Словник іншомовних слів Мельничука