діалізатор

ДІАЛІЗА́ТОР, а, ч.

Прилад для проведення діалізу.

Існують два основних типи діалізаторів – плоскопластинчатий і пустотіловолоконний, або капілярний (з наук. літ.);

Кров подається під тиском у діалізатор за допомогою роликового насоса через систему трубок, оснащених відповідними приладами для вимірювання величини швидкості кровотоку й тиску в системі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діалізатор — діаліза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діалізатор — -а, ч. Апарат для здійснення діалізу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діалізатор — діаліза́тор прилад, за допомогою якого проводять діаліз. Словник іншомовних слів Мельничука