діанетика
ДІАНЕ́ТИКА, и, ж.
Методика впливу на людську психіку, що ґрунтується на спробі відновити в пам'яті людини всі раніше пережиті події, переосмисливши й переоцінивши їх.
Багато дослідників характеризує діанетику як деструктивний психокульт (з наук.-попул. літ.);
У діанетиці поєднуються досягнення науки з практикою психоаналізу й елементами наукової фантастики (перебування душ на інших планетах), буддизму (перевтілення) (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діанетика — діане́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови