діанетика

ДІАНЕ́ТИКА, и, ж.

Методика впливу на людську психіку, що ґрунтується на спробі відновити в пам'яті людини всі раніше пережиті події, переосмисливши й переоцінивши їх.

Багато дослідників характеризує діанетику як деструктивний психокульт (з наук.-попул. літ.);

У діанетиці поєднуються досягнення науки з практикою психоаналізу й елементами наукової фантастики (перебування душ на інших планетах), буддизму (перевтілення) (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діанетика — діане́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови