діаспорний

ДІА́СПОРНИЙ, а, е.

Прикм. до діа́спора.

У середовищі діаспори формується свій, автономно-діаспорний соціолінгвістичний світогляд (з наук. літ.);

Українська література Галичини не розглядається літературознавцями як діаспорна, хоча до 1939 року Галичина входила до Польщі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діаспорний — I ді`аспорний-а, -е. Прикм. до діаспора. II діасп`орний-а, -е. Прикм. до діаспор. Великий тлумачний словник сучасної мови