1. Словник української мови у 20 томах

діонін

ДІОНІ́Н, у, ч., фарм.

Лікувальний препарат, який застосовують для зменшення кашлю при хронічних бронхітах, туберкульозі легень, а також як болезаспокійливий засіб.

Діонін отримують напівсинтетичним способом із морфіну (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діонін — діоні́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діонін — -у, ч. Алкалоїд опійного маку; розширює судини рогівки очей і поліпшує постачання її тканини кров'ю. Великий тлумачний словник сучасної мови