евристичність

ЕВРИСТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. евристи́чний.

Принципова можливість широкого використання категорій різних наук щодо тих чи інших проблем взаємодії суспільства і природи пояснює винятково високу методологічну ефективність і евристичність соціоекології як науки (з наук. літ.);

В. Липинський уперше привернув до себе увагу як дослідник книжкою “Релігія і церква в історії України”, яка вражає евристичністю обґрунтованих у ній положень. Праця побудована у формі відповідей на конкретні запитання (із журн.).