евфемічно

ЕВФЕМІ́ЧНО.

Присл. до евфемі́чний.

Життєвий і творчий шлях Григора Тютюнника припав на час послідовного й жорстокого винищення духовності українського народу, зокрема виморювання, а згодом і виродження селянства, що досить евфемічно звалося “міграцією” (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. евфемічно — Евфемі́чно: — вживання лагіднішого, м'якшого висловлення замість грубого, лайливого [47] — злагіднюючи, прикрашуючи [1;X] Словник з творів Івана Франка