евфоніка

ЕВФО́НІКА, и, ж.

Те саме, що евфоні́я 2.

Для надання почуттям героя більшої виразності автор вдається до звукових повторів та їх фонетичних варіацій, що художньо виражає евфоніка поезії (з наук. літ.);

Поетеса дбає про евфоніку мови своїх творів, застосовуючи звуконаслідування, асонанс, алітерацію, синтаксичні повтори, рефрен, тропи, внутрішню риму (з наук. літ.).