егей

ЕГЕ́Й, виг., розм.

Те саме, що гей¹ 2, 3.

Дорбатай не розумів жодного слова юнака, який, знаючи це, тут-таки додав: – Зараз я тобі поясню все. Варкане! Егей, Варкане! Варкан .. за мить опинився біля свого нового приятеля (В. Владко);

З-за рогу з'явилося авто. Діжа підскочив, жалібно замахав руками. – Егей! Таксі! Рятуйте! (О. Бердник);

Бубон підвівся і почвалав інтуїтивно до зупинки двадцятого тролейбуса .. – Егей! – гукнув хтось позаду нього. – Товаришу у вельветових штанях! Бубон оглянувся (О. Чорногуз);

Яковенко насилу наздогнав своїх .. “Стійте! – кричав їм ще здалеку. – Стривайте! Егей!” (П. Загребельний).