его

Е́ГО, невідм., с., псих., філос.

Центр людської свідомості й самосвідомості.

Цікавими є судження М. Руденка про так звану об'єктивну реальність – про те, що існує незалежно від нашого его (з наук.-попул. літ.);

На прес-конференції відомий німецький фотограф зазначив: – На виставці ви можете спостерігати за моїм его, як воно розвивалося впродовж 20 років. Я не роблю тематики, а показую власний світ (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. его — невідм., с., псих. В перекладі з латинської означає "я" або "самість", які розуміються як центральне ядро, навколо якого відбуваються усі психічні дії. Великий тлумачний словник сучасної мови