егрегор

ЕГРЕ́ГОР, а, ч.

1. В окультизмі – душа якогось явища, сутність, що породжується думками та емоціями людей і набуває самостійного буття.

– Зусиллями людської волі за таємною окультною технологією утворюється спеціальний егрегор, який програмується на певне завдання (В. Кожелянко).

2. соц. Сукупність взаємопов'язаних індивідів, належних до певної групи, общини і т. ін. та об'єднаних у єдине біоенергетичне ціле.

Піднесені, осяяні святістю образи провідників творять український егрегор, поєднуючи українську людину – сім'ю – націю – державу з енергетичним полем Всесвіту (з наук. літ.).