едиційний

ЕДИЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн.

Стос. до едиції.

Приватне листування – надзвичайно цінне автентичне першоджерело для осмислення творчої індивідуальності митця. З таких позицій виходили у своїй едиційній практиці видатні українські вчені й письменники: П. Куліш, І. Франко, С. Єфремов, П. Тичина, М. Рильський та ін. (з наук. літ.);

Протягом тривалого часу в українській фольклористиці переважало літературоцентричне текстологічне й едиційне спрямування (з наук. літ.);

Істотним едиційним здобутком 1922–1925 рр. можна вважати ґрунтовне видавниче освоєння художньої спадщини М. Коцюбинського: у цей період Державне видавництво України випускає у світ його п'ятитомник (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. едиційний — едиці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. едиційний — -а, -е. Прикм. до едиція. Великий тлумачний словник сучасної мови