езотерист

ЕЗОТЕРИ́СТ, а, ч., книжн.

Той, чия діяльність пов'язана з езотерикою.

Говорячи про законодавця іудаїзму Мойсея, відомий письменник-езотерист Е. Шюре зазначає: “Жінки боялися холодного й непроникливого погляду молодого жерця, як зачинених дверей, що ведуть до храму Ізіди” (з наук.-попул. літ.);

Як відомо, екзотеристи більше уваги надавали виконанню офіційних канонів релігії, а езотеристи намагалися пізнати внутрішню, приховану суть релігії, що доступно неширокому колу людей (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me