ейтимія
ЕЙТИМІ́Я, ї, ж., псих.
Нормальний, досить позитивний настрій; духовна врівноваженість.
Ейтимію слід відрізняти від ейфорії, яка стосується надмірного щастя, та дистимії, яка стосується депресованого (пригніченого) настрою (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me