ейтимія

ЕЙТИМІ́Я, ї, ж., псих.

Нормальний, досить позитивний настрій; духовна врівноваженість.

Ейтимію слід відрізняти від ейфорії, яка стосується надмірного щастя, та дистимії, яка стосується депресованого (пригніченого) настрою (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me