екзегетика
ЕКЗЕГЕ́ТИКА, и, ж., спец.
1. Сукупність методів, правил і прийомів екзегези.
Одна з найпопулярніших філософських течій нашого часу – герменевтика – є не що інше, як метаморфоза середньовічної екзегетики: в основі її лежить фундаментальна проблема тлумачення тексту (з навч. літ.);
Фольклор не знає спеціальної конвенціональної процедури екзегетики, витлумачення тексту, шукання схованого в ньому підтексту, яка стала однією з основ барокової стилістики (з навч. літ.).
2. Розділ богослів'я, що займається тлумаченням біблійних текстів.
Християнська екзегетика зосереджувалася на тлумаченні Нового Завіту (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екзегетика — екзеге́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- екзегетика — -и, ж. Розділ богослов'я, який займається роз'ясненням та тлумаченням біблійних текстів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екзегетика — • екзегетика (грец. 'εξηγητικά, від 'εξηγέομαί — тлумачу) - те саме, що й герменевтика вчення про способи наукового прочитання і коментування літ. Українська літературна енциклопедія
- екзегетика — Екзеге́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)