екземплярний

ЕКЗЕМПЛЯ́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до екземпляра (у 1 знач.).

У науковій праці використано екземплярний підхід до висвітлення типових для низки західноєвропейських країн педагогічних явищ і фактів (з наук. літ.).

2. Представлений одним або небагатьма екземплярами (у 1, 2 знач.).

Індивід завжди екземплярний, він завжди – “один з...”, клітина великого організму, ім'я якому – людство (з наук. літ.);

Працюємо над випуском власної кормозбиральної машини. Екземплярний зразок уже готовий (з газ.);

// Нечисленний.

Рясність виражена в екземплярній кількості певного виду рослин (з наук. літ.).