екзонім

ЕКЗО́НІМ, а, ч., лінгв.

Топонім або етнонім, яким певний народ називає інший народ або чужу місцевість чи країну і який не вживається самим населенням або народом стосовно себе.

Єдиної думки про походження екзоніма “фіни” немає. За версіями, можливе перенесення на фінів давнього, ще з римської епохи, екзоніма саамів (з наук.-попул. літ.);

Нерідко екзоніми є історичними назвами міст і поселень (з навч. літ.).