екзосмос
ЕКЗО́СМОС, у, ч., біол.
Процес просочування рідин і розчинених речовин із клітини в зовнішнє середовище; протилежне ендосмос.
Екзосмос органічних речовин із коріння рослин зумовлений активними процесами, пасивною дифузією чи виділеннями з клітин, які відмирають (з наук. літ.);
* Образно. Між писаною і неписаною словесністю завсіди існує певний зв'язок, часами дуже тісний і нерозривний, – певна дифузія, ендосмос і екзосмос, переливання з одної сфери до другої (М. Грушевський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me