екзотеричний

ЕКЗОТЕРИ́ЧНИЙ, а, е, книжн.

Признач. для всіх (про релігійні обряди, містичні вчення і т. ін.); загальнодоступний; протилежне езотеричний.

Примовки доступні всім членам соціуму, а замовляння – окремій групі (знахарки, шептухи, баби-повитухи). Тим-то примовкам властива екзотерична, а замовлянню езотерична функції (з наук. літ.);

Палац Далай-лами й храм Потала я не згадую, бо це екзотеричні (відкриті) центри, й не лише духовні, а й адміністративні (з наук.-попул. літ.);

Християнський шлях удосконалення психіки не може оминути певного роздвоєння на екзотеричну та езотеричну форми самовдосконалення (з наук.-попул. літ.).