екзофітний

ЕКЗОФІ́ТНИЙ, а, е, вет., мед.

Який наростає ззовні, на поверхні ураженого хворобою органа (перев. про пухлину); протилежне ендофітний.

За комп'ютерною томограмою можна виявити екзофітну форму раку (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me