екотоп
ЕКОТО́П, у, ч., екол.
1. Сукупність природних факторів (кліматичних, ґрунтових), яка характеризує певну однорідну ділянку землі.
Міські екосистеми варто вивчати у складі екотопу (ґрунт, клімат, забруднення) і біоценозу з його фітоценозом, зооценозом і мікробіоценозом (з наук. літ.).
2. Найменша одиниця ландшафту, в якому можливий розвиток біоценозу.
Рекультивація техногенних екотопів має спрямовуватися на відновлення степової рослинності зі складною структурою травостою та великою різноманітністю екологічних ніш (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екотоп — Місце зростання біотичного угруповання. Словник термінів з агрофітоценології
- екотоп — -у, ч. 1》 Сукупність природніх факторів, яка характеризує певну однорідну ділянку землі. 2》 Місце перебування певного угруповання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екотоп — екото́п (від грец. οίκος – дім, середовище і ...топ) сукупність природних факторів (кліматичних, ґрунтових), яка характеризує певну однорідну ділянку землі. Словник іншомовних слів Мельничука