екотуризм

ЕКОТУРИ́ЗМ, у, ч.

Напрям туризму, спрямований на екологічне виховання та освіту; екологічний туризм.

Екотуризм як напрям туристської діяльності сформувався в Північній Америці близько 1985 р. для природознавців (з наук. літ.);

Позитивний досвід використання природних територій з метою індустрії дозвілля та розвитку екотуризму наведений у дослідженні Федерації природи і природних парків Європи (з наук.-попул. літ.);

Провінційне польське містечко розвиває масовий екотуризм (із журн.);

Пріоритетним у використанні природно-культурної спадщини Трахтемирова має стати інтелектуально-гуманістичний екотуризм (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me