екотуризм
ЕКОТУРИ́ЗМ, у, ч.
Напрям туризму, спрямований на екологічне виховання та освіту; екологічний туризм.
Екотуризм як напрям туристської діяльності сформувався в Північній Америці близько 1985 р. для природознавців (з наук. літ.);
Позитивний досвід використання природних територій з метою індустрії дозвілля та розвитку екотуризму наведений у дослідженні Федерації природи і природних парків Європи (з наук.-попул. літ.);
Провінційне польське містечко розвиває масовий екотуризм (із журн.);
Пріоритетним у використанні природно-культурної спадщини Трахтемирова має стати інтелектуально-гуманістичний екотуризм (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me