екоцентризм

ЕКОЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч., філос.

Світогляд, згідно з яким природа є центром інтересів людини.

У пізнавальному та соціально-практичному ставленні до природи як до суб'єкта чи як до об'єкта виводяться дві світоглядні позиції – антропоцентризм та екоцентризм (з навч. літ.);

Екоцентризм орієнтує на екологічність та відсутність протиставлення людини і природи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me