екоцентризм
ЕКОЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч., філос.
Світогляд, згідно з яким природа є центром інтересів людини.
У пізнавальному та соціально-практичному ставленні до природи як до суб'єкта чи як до об'єкта виводяться дві світоглядні позиції – антропоцентризм та екоцентризм (з навч. літ.);
Екоцентризм орієнтує на екологічність та відсутність протиставлення людини і природи (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me