ексгумація
ЕКСГУМА́ЦІЯ, ї, ж.
Викопування трупа з місця його поховання для судово-медичної, криміналістичної експертизи, патологоанатомічного аналізу і т. ін.
Ексгумацію проводять органи слідства і суду в разі виникнення підозри, що похований помер не своєю смертю, і якщо не було проведено судово-медичної експертизи або є потреба провести її повторно чи додатково (з мови документів);
Доводиться вдаватися до ексгумації, щоб констатувати причину смерті (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ексгумація — ексгума́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ексгумація — -ї, ж. В слідчій і судовій практиці – викопування трупа з метою судовомедичного дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ексгумація — ексгума́ція (від екс... і лат. humus – земля) в слідчій і судовій практиці викопування трупа з метою судовомедичного дослідження. Словник іншомовних слів Мельничука
- ексгумація — Вилучення похованих останків для судово-медичної експертизи або перенесення тіла з тимчасового на постійне місце поховання. Універсальний словник-енциклопедія