ексгібіціонізм

ЕКСГІБІЦІОНІ́ЗМ, у, ч.

1. псих. Досягнення сексуального задоволення шляхом демонстрації геніталій особам протилежної статі поза ситуацією статевої близькості.

Явище ексгібіціонізму вперше було описано у 1877 р. (з навч. літ.);

Ексгібіціонізм – серйозна соціальна проблема (з газ.).

2. перен. Надмірна схильність до прилюдного самолюбування, самобичування, самореклами і т. ін.

Всяка саморозтрата, якою є публічне читання, .. неминуче полишить по собі прикрий, нечистий холодок екзистенційної спустошеності всуміш із досадою й стидом за власний безглуздий ексгібіціонізм (О. Забужко);

Є люди, в яких усе напоказ: їхня творча робота, їхні вчинки, їхні слова. Ця несвідома самодемонстрація, такий собі безневинний ексгібіціонізм дає їм сили, певність себе (із журн.).