екскоріація
ЕКСКОРІА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед.
Поверхневий дефект шкіри, який виникає внаслідок розчісування або травми; садно.
Дифтерія переднього відділу носа характеризується ще й подразненням шкіри біля отворів носа з екскоріаціями та тріщинами (з наук. літ.);
Екскоріації можуть інфікуватися (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екскоріація — екскоріа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- екскоріація — -ї, ж., мед. Поверхневий дефект шкіри, який виникає внаслідок розчісування, за механічних ушкоджень тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екскоріація — екскоріа́ція (від лат. excorio – здираю шкіру) поверхневий дефект шкіри, який виникає внаслідок розчісування, при механічних ушкодженнях тощо. Словник іншомовних слів Мельничука