екскреція

ЕКСКРЕ́ЦІЯ, ї, ж., фізл.

Сукупність фізіологічних процесів виділення з організму кінцевих продуктів обміну, сторонніх речовин, а також надлишку води, мінеральних та органічних речовин.

Органами екскреції є нирки, легені, шкіра, шлунок, залози шлунково-кишкового тракту, потові та молочні залози (з наук. літ.);

Хром і нікель зумовлюють істотні порушення фосфорного обміну риб – значне зростання екскреції фосфору, що врешті призводить до зменшення його відносного вмісту в тілі риб (з наук. літ.);

Речовини, які підлягають екскреції, можуть виділятися як у незмінному вигляді, так і після значних перетворень (з наук.-попул. літ.).