експериментаторка
ЕКСПЕРИМЕНТА́ТОРКА, и, ж., розм.
Жін. до експеримента́тор.
– Ну, експериментаторко, просимо! – З такими словами Кузьменко взяв Любу жартливо під руку і повів до стола (Олена Пчілка);
Серед учасників фестивалю експериментальної музики в Києві була й відома за кордоном експериментаторка, географія виступів якої – це Франція, Португалія, Німеччина, Польща, Італія, Австрія, Бельгія (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me