експериментаторка

ЕКСПЕРИМЕНТА́ТОРКА, и, ж., розм.

Жін. до експеримента́тор.

– Ну, експериментаторко, просимо! – З такими словами Кузьменко взяв Любу жартливо під руку і повів до стола (Олена Пчілка);

Серед учасників фестивалю експериментальної музики в Києві була й відома за кордоном експериментаторка, географія виступів якої – це Франція, Португалія, Німеччина, Польща, Італія, Австрія, Бельгія (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me