екстраклас

ЕКСТРАКЛА́С, у, ч.

Дуже високий клас (у 5 знач.).

Одні сиділи, закинувши ногу на ногу, інші – тримаючи ноги рівно, в одних ноги були екстракласу, в інших – ні на що й глянути (О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера);

Найвідоміший український рок-піаніст, музикант екстракласу встиг попрацювати майже з усіма успішними гуртами та виконавцями України й Росії (із журн.).