екстралінгвістика

ЕКСТРАЛІНГВІ́СТИКА, и, ж.

Галузь мовознавства, що вивчає сукупність етнічних, історичних, соціальних, географічних та інших факторів, пов'язаних з розвитком та функціонуванням мови.

Об'єктом екстралінгвістики є такі аспекти, які безпосередньо стосуються немовного в мові, зокрема використання в мовленні пауз, різноманітних психофізіологічних проявів людини (сміх, плач, шепіт) тощо (з наук.-попул. літ.).