екстрема

ЕКСТРЕ́МА, и, ж., книжн.

Гранична межа прояву чого-небудь; крайність, фанатизм; ексцентричність.

Скільки, Максиме, .. екстрем розтерзують тебе і скільки всіляких там дихотомій тебе розпинають (С. Процюк);

Дві доби тверезого життя! Шкода марнувати цей так важко набутий капітал на якусь екстрему (В. Кожелянко);

Екстреми можуть перетворювати переконання людини в догми (з наук. літ.).