екстремний

ЕКСТРЕ́МНИЙ, а, е, книжн.

Стос. до екстреми.

Вона думала, що після такої екстремної сцени він припинить верзти дурниці, попросить вибачення і залишиться вдома (В. Кожелянко);

Прусський капіталізм ніколи не сягнув екстремних форм англо-американського “чистого” капіталізму XIX сторіччя (з наук. літ.);

Без особливих ідеологічних драм Україна у 90-х рр. XX ст. пройшла якраз через те, що від світоглядно аномального, деструктивного, екстремного ми поверталися до природних, органічних станів душі (із журн.).