ексцентрика

ЕКСЦЕ́НТРИКА, и, ж., театр.

Художній засіб загострено-комедійного зображення дійсності, що ґрунтується на навмисному порушенні логіки, послідовності та взаємозв'язку між зображуваними вчинками, явищами.

Щось хочуть [двоє ченців] видурити в чубатого веселого запорожця, грають на різних інструментах (музична ексцентрика), але він тільки сміється з них (В. Нестайко);

На початку 1918 р. заполонили сцени театрів-мініатюр і кабаре, що повсюдно відкривалися в Харкові, ексцентрика, епатаж, незвичайність і водночас болісне очікування нового повороту долі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ексцентрика — ексце́нтрика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ексцентрика — -и, ж. Художній прийом загострено-комедійного зображення дійсності. Музична ексцентрика — виконання музики в цирку та на естраді незвичними, трюковими способами або на спеціальних ексцентричних "інструментах" – пилках, сковорідках та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови