ексцитативний
ЕКСЦИТАТИ́ВНИЙ, а, е, псих.
Який збуджує почуття, привертає увагу.
Світоглядна, оцінно-нормативна, інтегративна функції є ексцитативними і реалізуються у формуванні особистісних якостей (з наук. літ.);
Висловлювання має бути влучним, образ – ексцитативним (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ексцитативний — ексцитати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- ексцитативний — -а, -е. Збудливий, різкий, яскравий, сильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ексцитативний — ексцитати́вний (лат. excitatus, від excito – збуджую) сильний, різкий, яскравий, збудливий. Словник іншомовних слів Мельничука